Власні потреби змінного струму

Загальні відомості

Сучасні підстанції оснащені великою кількістю різного роду механізмів, що обслуговують або автоматизують роботу основних агрегатів і допоміжних пристроїв.

Всі ці механізми разом з їхніми приводними двигунами, що відповідають джерелами живлення, внутріпідстанційними електромережами й пристроями електроосвітлення входять у комплекс, що прийнято називати установкою власних потреб підстанції. Усі вище перераховані приймачі є споживачами власних потреб змінного струму.

Напруга мережі власних потреб

Відповідно до НТПП для мережі СН змінного струму приймається напруга 380/220 В с заземленою нейтралью. При цьому, як правило, не передбачається можливість використання трансформаторів СН для приєднання до них на вищій напрузі заземлюючих реакторів.

Схеми живлення щита власних потреб

Прийнято дві основні схеми живлення щита СН - схеми з неявним й явним резервом. Схема з неявним резервом (рисунок 1.7) застосовується при двох трансформаторах СН й є основною для підстанцій 220 кВ і нижче.

Шини 380/220В щита СН секціонуються нормально відключеним автоматичним вимикачем із пристроєм АВР двосторонньої дії. У нормальному режимі кожен трансформатор СН живить приймачі своєї секції шин, при обесструмленні якої подається живлення від іншої секції шин автоматичним включенням секційного вимикача.

На підстанціях без постійного чергового персоналу в максимальному режимі кожний із трансформаторів СН завантажується не більше ніж на 50 % від номінальної потужності, а на підстанціях із черговим персоналом - не більше ніж на 70 %. При спрацьовуванні пристрою АВР у першому випадку трансформатор, що залишився в роботі, у максимальному режимі завантажується на 100 %, а в другому на 140 %.

Рисунок 1.7 - Схема живлення власних потреб з неявним резервом

Рисунок 1.8 - Схема живлення власних потреб з явним резервом

Схема з явним резервом (Рисунок 1.8) має два робочі й один резервний (середній у схемі) трансформатор, що підключається, як правило, до незалежного джерела живлення. Для підстанцій з вищою напругою 330 кВ і вище остання умова є обов'язковим.

У цій схемі один із трансформаторів нормально не несе навантаження й відключений з боку вищої й нижчої напруг. При зникненні напруги на одній із секцій шин робочих трансформаторів спрацьовує пристрій АВР і включає резервний трансформатор на дану секцію. При спрацьовуванні одного із пристроїв АВР дія іншого АВР автоматично забороняється.

Приймачі власних потреб

Приймачі СН можуть бути класифіковані по наступних ознаках:

1. по відповідальності:

А-1. - Приймачі, відключення яких приводить до порушення нормального режиму роботи, до часткового або повного відключення підстанції, до аварії основного встаткування.



А-2. - Приймачі, відключення яких припустимо на 20 - 40 хвилин на підстанціях із черговим персоналом.

А-3. - Приймачі, що терплять більш тривалі перерви в живленні.

2. по тривалості включення:

Б-1. - Приймачі, постійно включені в мережу.

Б-2. - Приймачі, що включають періодично.

Б-3. - Приймачі, що включають під час ремонту або аварій.

Перелік приймачів СН із вказівкою їхньої класифікації по відповідальності й по тривалості включення наведені в таблиці 1.15

Таблиця 1.15 - Перелік приймачів СН із вказівкою їхньої класифікації по відповідальності й по тривалості включення.

Найменування приймачів СН Характеристикам приймачів
А Б
1. Оперативні ланцюги А-1 Б-1
2. Електродвигуни системи охолодження трансформаторів А-1 Б-1
3. Електродвигуни компресорів А-2 Б- 2
4 . Панель зарядно-підзарядного пристрою аккумуляторної батареї А-2 Б- 2
5. Освітлення А-2 Б-2
6. Електроопалення приміщень А-2 Б-2
7. Електрообігрівання високовольтних комутаційних апаратур і шаф А-2 Б-2
3. Вентиляція й технологічне навантаження А-3 Б-2
9. Навантаження ЗПК А-3 Б-2
10. Зв'язок і телемеханіка А-1 Б-1
11. Електродвигуни заведення пружин приводів вимикачів А-1 Б-2
12. Електродвигуни насосів пожежогасіння А-1 Б-3

Вибір трансформаторів власних потреб

Потужність трансформаторів СН вибирається відповідно до навантажень у різних режимах роботи ПС із урахуванням коефіцієнта попиту, а також перевантажувальної здатності трансформаторів в аварійних режимах. Коефіцієнт попиту враховує використання встановленої потужності й одночасність роботи навантажень.

На підставі практики проектування рекомендуються наступні значення коефіцієнта попиту (Таблиця 1.16)

Таблиця 1.16 - Таблиця значень коефіцієнта попиту

Найменування приймача А
Освітлення ВРП
при одному ВРП на підстанції 0.5
при декількох ВРП 0.35
Освітлення приміщень 0.6-0.7
Охолодження трансформаторів 0.8-0.85
Навантаженняз повторно - короткочасним режимом роботи (компрессорна) 0.4
Панель зарядно-підзарядного пристрою 0.12
Допоміжне устаткування 0.5
Електроопалення й електрообігрів встаткування 1.0



Розрахункова максимальна потужність СН визначається підсумовуванням установленої потужності окремих приймачів СН, помноженої на наведені вище коефіцієнти попиту.

Рекомендується наступний порядок вибору потужності трансформаторів СН.

Визначаються сумарні активні й реактивні потужності СН літнього й .зимового максимуму (без обліку ремонтних навантажень ) Рл, Qл, Рз, Qз.

Визначається повна розрахункова потужність СН для літнього й зимового періоду:

(1.34)

(1.35)

За розрахункову потужність (Зрозр) приймається найбільша зі Зл або S3.

Найбільше максимальне навантаження власних потреб ПС становлять 553,7 кВ×А.

Для зменшення струмів короткого замикання в мережі власних потреб доцільно встановлювати трансформатори власних потреб потужністю не більше 630 кВ×А.

Виходячи із цього, визначаємо кількість трансформаторів власних потреб:

; (1.36)

,

де: N - кількість трансформаторів;

Sт - потужність трансформатора;

З огляду на перспективний розвиток підстанції, приймаємо до установки три трансформатори СН потужністю по 400 кВ×А. При визначенні кількості трансформаторів необхідно враховувати, що на ПС із черговим персоналом у нормальному режимі трансформатори СН повинні бути завантажені на 70 %.


6449513944862438.html
6449560184249831.html
    PR.RU™